Ця пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відзначення річниці проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.
20 лютого 2014-го розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.
У лютому – березні конфлікт розвивався в Криму. Туди зайшли російські військові без розпізнавальних знаків; із місцевих жителів створювали та озброювали іррегулярні формування найманців, їх використовували разом із підрозділами збройних сил РФ, дислокованими в Криму. На півострові встановили режим воєнної окупації.
Війна Росії проти України почалася з Криму. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російськими регулярними з'єднаннями й підрозділами, підпорядкованими міністерству оборони РФ, підрозділами та спеціальними формуваннями, підпорядкованими іншим силовим відомствам РФ, їхніми радниками, інструкторами та іррегулярними незаконними збройними формуваннями, озброєними терористичними бандами та групами найманців, створеними, підпорядкованими та фінансованими Росією, та спроба його анексії, що триває вже 9 років, є актом кричущого порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України.
24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС РФ) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.
26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі.
28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.
16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії.
До уваги учасників освітнього процесу! Війна це не тільки вогневий контакт з ворогом чи завалена трупом виродків польова дорога. Війна це цілісність армії і народу, це про те : якщо можеш воюй, не можеш - допомагай, не допомагаєш - не заважай. Саме порушення рівноваги в суспільстві, розбалансування тилу, просування ворожого наративу під прикриттям псевдопатріотизму і багато іншого стало повсякденністю цієї війни. Ми маємо стати стійкішими, ми маємо розрізняти вороже ІПСО, ми маємо бути розумнішими за ворога. Адже ціна наше життя. І безцінне, це існування нашої держави!
Співробітники Уманського районного управління спільно з начальником добровільної пожежної дружини державного навчального закладу «Монастирищенський професійний ліцей» Тетяною Микитенко провели просвітницько-інформаційний захід для здобувачів освіти. Під час спілкування фахівці ДСНС обговорили зі студентами алгоритм дій у випадку надходження інформації про замінуванні та при виявленні підозрілих предметів, що можуть виявитися вибухонебезпечними;також рятувальники, наголосили на адміністративній відповідальності за надання недостовірної інформації про пожежні та інші надзвичайні ситуації.
Про першу психологічну допомогу в разі панічної атаки, самодопомогу розповіла практичний психолог ліцею
22.09.2023 #Тиждень_природничих_предметів
21 вересня надзвичайно цікаво пройшла інтелектуальна гра з хімії для здобувачів освіти 2 курсу під назвою "Патенти природи, жива хімія ''.
Дякуємо Лідія Чорнодід за захоплюючу та пізнавальну гру
21.09.2023 #Україна__бажає_миру
Сьогодні тривожний ранок, вчора- тривожний вечір ... Миру прагнемо ми- українці, миру прагне весь світ!!!
Мир-це те,чого зараз прагне кожен!
21 вересня весь світ відзначає День миру, як день глобального припинення вогню та відмови від насильства. Як же багато в нашому світі агресії і зла, безглуздих смертей і ненависті!
До Міжнародного Дня миру в Україні люди ставляться з глибокою пошаною і усвідомленням того болю, якого завдає війна.
В нашому закладі бібліотекарем ліцею була проведена година спілкування до Дня миру "Я будую мир в сучасній Україні"
21.09.2023. #Працюємо_на_освітньому_фронті
21 вересня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній День миру. Наші здобувачі освіти також долучились до заходів, присвячених цьому дню. Вихователями гуртожитку 18 вересня було проведено виховну годину "Україна бажає миру", на якій здобувачі освіти переглянули документальний відеофільм " По той бік миру" , також учням було запропоновано закінчити фразу" Мир - це...." , де кожен зміг пояснити своє розуміння та бачення слова "мир".А ще діти прийняли участь у флешмобі
В нашому освітньому закладі тривають спортивні активності в рамках загальноліцейного Тижня фізкультури та спорту. Здобувачі освіти демонструють силу, витривалість та вправність в різних видах загальнофізичної підготовки. Організатори тижня - викладачі фізичної культури Діденко О.А. та Аліщук В. М.- доклали зусиль для максимального залучення здобувачів освіти та раціонально підійшли до питань безпеки проведення змагань
Навчання правил дорожнього руху – це життєва необхідність. Щоб уберегти дитину від нещасних випадків у різних ситуаціях, необхідно навчити її безпечної поведінки. У рамках тематичного тижня педагоги ДНЗ "Монастирищенський Професійний Ліцей" провели заняття у кабінетах правил дорожнього руху для учнів 6-х класів ліцею "ЕРУДИТ". Діти повторили вже відомі правила безпеки пішохода, використання (носіння) світловідбивних елементів та порядок дій у разі дорожньо-транспортної пригоди, види пішохідних переходів та дорожньої розмітки, переглянули відеоролики та визначили порушення як з боку пішохода, так і з боку водія
29 серпня в Україні відзначався День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Збереження і гідне вшанування пам’яті полеглих захисників України є священним обов’язком держави і суспільства. Кабінет Міністрів України розпорядженням від 11 липня 2023 року № 617-р затвердив план заходів із відзначення у 2023 році цієї пам’ятної дати. Планом передбачено проведення національно-патріотичних заходів у закладах освіти, зокрема Першого уроку, присвяченого захисникам України.
Патріотична година «З відданістю Україні в серці» була підготовлена працівниками Монастирищенської публічної бібліотеки для здобувачів освіти Монастирищенський професійний ліцей групи № 272 (класний керівник Мельник Ольга Іванівна).
Україна сьогодні переживає найбільше випробування в новітній історії – збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора. Молоді розказано про російсько-українську війну, яка триває від 2014 року. Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну в лютому 2022 року остаточно зірвало маску з агресивного путінського режиму та відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат України в боротьбі за суверенітет і соборність. Багато випускників ліцею сьогодні зі зброєю в руках виборють свободу і незалежність нашої країни. Кілька Героїв, на жаль, вже поклали своє життя… У нинішній війні ми платимо надзвичайно велику ціну. Їх пам’ять було вшановано хвилиною мовчання, як і пам’ять всіх монастирищан, чиї портрети щодень нагадують нам з Алеї Героїв, якою ціною ми проживаємо кожен день… Вічна і світла їм пам’ять і слава!
Захід супроводжувався презентацією книжкової виставки «Історія пишеться сьогодні», видання якої ілюструють звитяжну боротьбу українського народу з 2014 року за свою волю і незалежність. Багато письменників сьогодні зі зброєю в руках захищають нашу країну, тому ці книги написані очевидцями або свідками подій. Поки триває війна, ми не можемо знати точну кількість загиблих, назвати всіх поіменно або розповісти всі історії. Проте впевнені, що українське суспільство докладе максимум зусиль, щоб загиблі герої залишилися в нашій пам’яті та отримали належну шану. Щоб наша пам’ять про них була живою і дієвою. Щоб кожен із нас долучився до захисту і перемоги України.
Пам’ять про борців і їхні подвиги є найвищою цінністю в шкалі нашої національної ідентичності.
Слава Україні! Героям Слава!
Група К-53-23. Навчання за ваучерами з професії "Кухар".
Приготування страви з риби "Короп фарширований з грибами".
10.05. 2023 року на базі Державного навчального закладу "Монастирищенський професійний ліцей" в групі 272 (майстер виробничого навчання Поліщук В.С) відбулися кваліфікаційні пробні роботи за професією " Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів", кваліфікаційний рівень"Слюсар 2 розряду"
04.05.2023 на базі навчально- практичного Центру зварювання ДНЗ "Монастирищенський професійний ліцей " відбулися перевірні роботи в групі 268 ( майстер виробничого навчання Михайло Ліщинський) за професією "Електрогазозварник, водій автотранспортних засобів категорії 'С". Здобувачі освіти виконували зварювання опори огорожі РДЗ, режим ММА та напівавтоматичним зварюванням, режим МІГ з наступним гідровипробуванням випробуванням (заливанням води) для перевірки густини металу шва, щільності зварювання.
28 квітня в стінах нашого навчального закладу пройшов День відкритих дверей. До нас завітали здобувачі освіти міських та сільських шкіл разом із вчителями, представники Монастирищенської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості, представники преси (газети "Зоря").
Часу, виділеного на екскурсію, майстер-класи, дегустації для наших гостей, виявилося замало, щоб спробувати себе в ролі кухаря, водія, зварника, кравця. Діти з цікавістю слухали наших викладачів, відвідали навчальні кабінети, майстерні, лабораторії, навчально-практичний центр зварювання; спробували варити на сучасним зварювальних апаратах, тренажерах, пекти млинці, складати серветки, шити на швейній машинці,з величезним захопленням та завзяттям учні їздили на автомобілі, тракторі. Слід наголосити, що активнішими у справі зварювання виявилися дівчата!
Віримо і знаємо, що наша молодь відродить й відбудує нашу рідну Неньку-Україну! Йдемо до Перемоги!!! Віримо в Перемогу!! Разом до Перемоги!!
5 лютого минуло 23 роки від дня смерті однієї із найпомітніших постатей українського національного відродження початку 90-х – Анатолія Івановича Лупиноса.
Ми випрягли волів, перевернули плуга,
Сідлаємо коней та гостримо списи.
Відкинули жалі, згадали всі наруги,
Прости нас, Господи, помилуй і спаси.
На скресі двох світів стаємо до двобою,
На скресі двох епох гряде шляхетний світ.
Віч-на-віч Нація з безликою юрбою.
Навколо ворогів – суцільний живопліт.
Волога цвіль Європ лоскоче наші ніздрі,
Спекотних Азій тлін судомить рамена.
Чекає бій. Все інше буде... після.
Життя триває. Точиться війна.
Їх автором був Анатолій Лупиніс – затятий дисидент-«антирадянщик», борець за визволення України з московського ярма, в’язень радянських тюрем і концтаборів.
Він був з родини репресованих радянською владою, які втекли із табору в Сибіру на українську Донеччину, де народився у 1937 році їх син Анатолій. Потім родина перебралася в село Сатанівку на Черкащині, яке й стало найріднішим для поета й борця за Волю України.
Школу в Монастирищі Анатолій Лупиніс закінчив із «золотою» медаллю, став студентом престижного Київського університету ім. Т.Шевченка – мав би стати дипломованим астрономом і вивчати зорі в небі. Але не судилося – на заваді стали інші зорі, червоні зірки радянських танків, які 1956 року увірвалися до Будапешта, придушуючи революційний рух і прагнення угорців рухатися до Європи, подалі від деспотії Москви. 19-річний студент Лупиніс вийшов тоді на демонстрацію в Києві з плакатом у руках «Руки геть від вільної Угорщини!». Того ж року був арештований КДБ і отримав перші 6 років таборів.
Та навіть у Мордовському таборі продовжив спротив – за участь у страйкомі й виступи проти табірної адміністрації отримав додатковий термін ув’язнення, був і в закритій тюрмі, і в спецтаборі суворого режиму… Радянські тюремники не зломили дух борця, але скалічили його здоров’я – 1967 року 30-річного молодого чоловіка, якого після того, як третину життя провів у застінках і міг пересуватися лише за допомогою милиць, випустили за тюремні ворота з пожиттєвою 1-ю групою інвалідності. Поновитися на навчання в рідному університеті не дали – натомість у грудні 1969-го поступив на «заочку» економічного факультету сільськогосподарської академії, почав працювати. Та вже у 1971-у – новий арешт, цього разу за декламування протесного власного вірша біля пам’ятника Великому Кобзареві в сквері біля університету Шевченка, який не перестав бути рідним.
Поета намагалися «зробити божевільним», застосовуючи звичну для радянського режиму практику запроторення до психлікарні тих, кого не вдавалося зломити тюрмою й таборами. Після чергових 12 років неволі до звичного життя повернувся лише через декілька місяців після смерті Брежнєва. Але проголошення незалежності України 1991 року зустрічав знову в тюремних застінках, куди потрапив як співорганізатор мітингу проти спроби підписання нового «союзного договору»…
Анатолій Лупиніс стояв біля витоків формування демократичних еліт України: асоціації «Зелений світ», товариства «Меморіал», Української Гельсінської Групи. Та найбільш відомим став завдяки створенню Української Міжпартійної Асамблеї – пізніше Української Національної Асамблеї, зрештою трансформованої у знамениту УНА-УНСО, яка стала острахом для всіх тих, хто прагнув відновити ненависну йому імперію зі столицею в Москві…
Вже був не юнаком і стан здоров’я аж ніяк не став кращим, але переборюючи недуги, вирушав в усі «гарячі точки» 1990-х: Чечня, Абхазія, Придністров'я. Був переконаний, що інтереси України слід відстоювати за її межами – не допускаючи війну на власну землю.
Його не стало взимку, на зламі століть, коли минули перші тижні 2000 року. Анатолій Лупиніс спочив на Байковому цвинтарі в Києві – його могила поруч з побратимами з УНСО. Натомість ім’я Лупиноса «ожило» у найменуванні школи на Донеччині, де він народився і вулиць у Сатанівці, Києві й Черкасах. Справа боротьби за Україну продовжується завдяки бойовим побратимам і двом синам – Іванові й Миколі Лупиносам, які захищають нашу Україну зі зброєю на фронті.
#ДНЗ_Монастиришенський_професійний_ліцей
Пам'ятай про Крути. 30 січня здобувачі освіти ліцею відвідали Монастирищенську публічну бібліотеку разом з бібліотекарем ліцею андрущак Тетяною. Простора читальна зала на деякий час перетворилася у простір для занурення в епоху буремних революційних подій на теренах України в 1917-1921 рр. Героїчній битві молодих українців за свободу і незалежність під Крутами був присвячений бібліотечний урок. Бібліотекар Оксана Володимирівна Оксана Мартиш майстерно розповіла про висвітлення революційних подій в художній та публіцистичній літературі, яка знаходиться в фондах бібліотеки. Цікавим доповненням стали елементи проектної діяльності та квесту. Учні доповнили інформацію бібліотекаря, самостійно здобуваючи її за допомогою гаджетів, використовуючи QR-коди.Незмінною залишається цінність книги, як джерела інформації, в цьому переконались здобувачі освіти, працюючи з енциклопедичними словниками. Три групи учнiв знаходили , аналiзували та представляли iнформацiю про видатних iсторичних осiб, вiйськову технiку та озброєння часів УНР.
Знати, пам'ятати, вчитись на помилках, бо історія має здатність повторюватись!